Talk:Oleksandr Bazylyuk
This article must adhere to the biographies of living persons (BLP) policy, even if it is not a biography, because it contains material about living persons. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately from the article and its talk page, especially if potentially libellous. If such material is repeatedly inserted, or if you have other concerns, please report the issue to this noticeboard.If you are a subject of this article, or acting on behalf of one, and you need help, please see this help page. |
This redirect does not require a rating on Wikipedia's content assessment scale. It is of interest to the following WikiProjects: | ||||||||||||||||||
|
Autobiography
[edit]Please, feel free to translate and reorganize the article. Sashazlv 00:47, 9 Jan 2005 (UTC)
Автобіографія
кандидата на пост Президента України Базилюк Олександр Філімонович народився 15 березня 1942 p. у м. Чапаєвську Самарської області. Громадянин України з 1991 року. Батько, Базилюк Філімон Семенович (1911-1992) – інженер-хімік, народився в Житомирській губернії, село Велика Цвіля. Мати, Майорова Євдокія Леонтіївна (1917–1997) – волжанка, уродженка Симбірської губернії. Дружина, Базилюк Світлана Сергіївна, філолог, викладач англійської і французької мов. Діти: Павло (1965 р. народження), Ксенія (1982 р. народження), Анастасія (1997 р. народження) і Олександра (2000 р. народження). Росіянин, православний. Живе в Україні (м. Донецьку) з 1971 року. З 1956 по 1960 р. навчався в Чапаєвському хімтехнікумі. З 1960 р. працював в організації п/я 6, м. Чапаєвськ, спочатку техніком, техніком-конструктором і потім помічником кочегара. З 1964 р. навчався на філософському факультеті МГУ ім. М.В. Ломоносова та закінчив його в 1966 р. З 1966 по 1969 р. навчався в аспірантурі МГУ. З 1969 р. працював в Вологодському молочному інституті, спочатку викладачем на кафедрі історії КПРС і філософії, а потім старшим викладачем цієї ж кафедри. З 1971 р. по 1996 р. працював в Донецькому державному університеті, спочатку старшим викладачем, а потім доцентом. З 1987 року по 1989 рік навчався в докторантурі МГУ. В 1989 році видав книгу “Социальная философия “неомарксизма”. Кандидат філософських наук. Кандидат в майстри спорту з шахів. З 2002 р. – пенсіонер.
Беззмінний лідер слов'янського руху України. У травні 1992 року створив Громадянський Конгрес України, згодом перейменований у Слов'янську партію. Він також староста "Конгресу Російських організацій України" (із 1996 p.) Один з керівників "Союзу Православних громадян". У 1999 році був Кандидатом на посаду Президента України. Під судом та слідством не був.
6 липня 2004 р.